14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. Студенти та викладачі коледжу зібралися щоб разом згадати історію свята, традиції, передбачення, в які з давніх давен вірили наші прадіди та помолитись за душі усіх тих, хто загинув за волю та свободу України. Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні.
Студенти дізналися, що Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. В Київській Русі врятувала Почаївський монастир від нападу печенігів. І князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров. В народі це свято відзначається восени. Це пора, коли вже урожай зібраний і засипаний у комори, а поля засіяні озиминою. Учні вперше йшли до школи на Покрову. У цей день вони приносили горщик пшоняної каші. Це для того, щоб « наука не йшла в ліс».
Дівчатам цікаво було довідатися, що Богородиця – швачка. Вона шиє ризи, зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишивку можна розглядати як схему закодованих знаків. Вона стає захистом, Богородичним покровом. Цим і пояснюється повір’я, що рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину в дорозі від усіляких негараздів. Звідси й звичай убирати вишитими рушниками ікони, портрети рідних. Ця традиція й досі живе в українських селах. Покровом колись на Україні були пов’язані дівочі мрії і сподівання, бо вона покровителька жіночої, а більш всього – дівочої долі. Дівки чекали сватів і молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зісталася дівкою».
Особливе місце на святі відводилось козакам, адже козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. Тому на Запоріжжі була збудована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Богородиці. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва
Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час Другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.
Недаремно саме в цей день президент України П.Порошенко підписав Указ: «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості постановляю: установити в Україні свято – День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня», – йдеться у документі.
Ведучі цього зворушливого дійства закликали помолитись усіх присутніх за душі героїв, які загинули в різний час за волю, свободу та незалежність України, а пісня-реквієм «Плине кача» у виконанні Зразкової вокальної студії «Колорит» викликала у багатьох присутніх сльози.
І сьогодні на нашій землі неспокійно, хочуть «бусурмани» землю нашу кров’ю окропити. Тому молитися будемо і за наших солдатів, які захищають кордони нашої землі.
