Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами.
Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.
До Дня Перемоги 8 травня студенти коледжу, майбутні вчителі початкових класів, запросили на зустріч ветеранів педагогічної праці (дітей війни). Вони поділилися спогадами про події Великої Вітчизняної війни на території окупованого Берислава та його визволення. Студенти також розповідали про війну в житті їх родин, спогади, які передаються з покоління в покоління.
Учасники зустрічі переглянули презентації, відео, виконані самими студентами у ході дослідницько-пошукової роботи та німецьку кінохроніку «Берислав у 1943 році».
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближали, як могли, люди, котрим було дуже тяжко в ті воєнні літа, і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в живому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.
Година спілкування, присвячена пам'яті жертв Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни – це лише маленька часточка великої данини пошани славній історії Батьківщини. Захід завершився концертом для ветеранів та студентів, у якому звучали пісні Великої Вітчизняної війни. Ці номери підготували студенти навчальних груп, Зразкова студія «Колорит», а також директор коледжу Маргарита Климович. Її пісня "Ты же выжил, солдат" викликала сльози на очах слухачів.
Ми згадуємо ці трагічні сторінки історії нашої країни, вшановуємо пам’ять тих, хто дорогою ціною завоював мир на всій Землі, щоб війна ніколи не прийшла у наш дім.
Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.