70 років тому, 27 січня 1945 року, війська І Українського фронту звільнили Освенцім (Аушвіц) – найбільший з нацистських таборів смерті, що розміщувався на території Польщі. За деякими даними, з кінця травня 1940 року до січня 1945 року тут було знищено більше 1,1 мільйона євреїв, 70 тисяч поляків, 25 тисяч ромів, 15 тисяч військовополонених з СРСР та інших країн. Але й досі невідома точна кількість знищених людей.
З 2005 року день визволення Освенціма згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, а з 2012 року до цього вшанування долучилася й Україна.
З метою збереження історичної пам’яті, проведення просвітницької роботи та у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, виховання розуміння цінності людського життя у студентів коледжу – майбутніх педагогів 27.01.2015 у коледжі проходили тематичні заходи до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту та 70-ї річниці звільнення концтабору Освенцим: випуск інформаційного бюлетеня до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту та 70-ї річниці звільнення концтабору Освенцим; робота лекторських груп в усіх навчальних групах «Не забути, щоб не повторити»; виставка – огляд літератури у бібліотеці коледжу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту та 70-ї річниці звільнення концтабору Освенцим; випуск он-лайн журналу «Праведники світу»; перегляд кінофільму «Щоденник Анни Франк».
Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву – Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини – НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
Загалом гітлерівський окупаційний режим відповідальний за загибель 1,5 млн євреїв. Ті, хто залишилися живими в Україні, урятувалися насамперед завдяки місцевим жителям-неєвреям. Незважаючи на смертельну небезпеку, вони мали мужність здійснити моральний подвиг. Цих людей назвали «праведниками світу», серед них і 1755 українців. Рятівниками євреїв визнано митрополита Андрея Шептицького й греко-католицького священика Омеляна Ковча.
Пройшовши через страхіття Голодомору 1933-1934 років, українці, як ніхто інший, розуміють біль єврейського народу. Ми вчимося на помилках минулого, і кожен з нас робить усе можливе задля того, щоб трагедія Голокосту не повторилася в майбутньому. Український народ рішуче засуджує будь-які прояви нетерпимості за національною чи релігійною ознакою і приділяє значну увагу питанням толерантності та взаємоповаги.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати…
70 років тому, 27 січня 1945 року, війська І Українського фронту звільнили Освенцім (Аушвіц) – найбільший з нацистських таборів смерті, що розміщувався на території Польщі. За деякими даними, з кінця травня 1940 року до січня 1945 року тут було знищено більше 1,1 мільйона євреїв, 70 тисяч поляків, 25 тисяч ромів, 15 тисяч військовополонених з СРСР та інших країн. Але й досі невідома точна кількість знищених людей.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати…
