Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. З цієї нагоди 19 лютого у актовій залі коледжу відбувся гравіккон «А нумо, українці!».
Немає на світі народу, байдужого до своєї рідної мови, до своєї землі – тієї, на якій ти народився і живеш. Український радянський педагог, публіцист, письменник, поет Василь Сухомлинський сказав: «Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, … тим активніше сприймає її серце красу слова».
Якщо людина слово відчуває серцем, вона здатна передати найтонші відтінки думки, почуття й переживання, може піднятись на вершину людської культури. Адже людина стала власне людиною з тієї миті, як свою думку втілила у слово.
Учасниками гравіккону були студенти ІІ курсу (Долженко Тетяна, Кожукар Віталій, Чірка Ірина, Гаркуша Марія, Пилипенко Вікторія, Пендак Інна, Знак Марина, Пастухова Тетяна), які мали змогу показати свої: знання, уміння, навички, ерудицію, кмітливість.
Розпочався конкурс з розминки. Студентів перевіряли на кмітливість, уважність і дотепність за допомогою тлумачень понять.
Далі конкурсанти продемонстрували свою високу ерудицію, довели, що володіють культурою слова, презентувавши кожен своє ім’я в конкурсі «Візитна картка».
У душі кожна людина – поет, а душу пробуджує почуття прекрасного. Тож у конкурсі «Наша мова солов’їна» студенти показали виразність і правильність мови, яка теж є ознакою загальної людської культури.
Протягом всієї гри учасники виконували різні завдання: «Закінчи прислів’я», «Чарівна скринька» (пояснити значення фразеологізму одним словом), «Розважальний» (промовити скоромовку), «Словникар» (із літер слова «літературознавство» утворити якнайбільше слів-іменників), «Творчий» (скласти речення, в якому кожне слово починається на одну й ту ж букву), гра з вболівальниками «Загадки-жарти»
Усе минає, а слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. Тож хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова!
