Лінійка, присвячена вшануванню пам’яті Тараса Шевченка

І знову маємо Різдво – Різдво українського Пророка, який дав своєму народові Святе Письмо. Маємо національне свято в не­залежній державі Україна…
Так у стінах нашого навчального закладу розпочався традиційний Шевченківський тиждень, присвячений вшануванню пам’яті Тараса Шевченка – великого сина великого народу.
Відкриваючи Шевченківський тиждень, директор коледжу Маргарита Климович сказала, що поява Шевченка – поета і худож­ника, митця і борця, який став символом української нації, була зумовлена всім ходом історичного і духовного розвитку України з її тривалою, сповне­ною драматизму, героїчною боротьбою за волю. Тарас Шевченко акумулював, духовно переплавив, зберіг від забуття весь морально-етичний досвід нації, щоб вона вижила, не асимілювалась, не щезла. І патріотизм – це  почуття, яке повинно жити у душі кожної людини. Сьогодення вимагає від нас свідомої громадянської позиції, активного ставлення до власного життя, тож творчість Т.Г.Шевченка – це один із дороговказів не тільки для України, а й для кожного українця.
Немає більше на світі поета, який би так самозречено рвав свою душу не лише тоді, коли сповідається в любові до України, а й тоді, коли просто вимовляє ім’я своєї вітчизни. Шевченко – поет сучасний, актуальний понині; таким він був учора і по­завчора, таким буде завтра і післязавтра. Це поет на всі часи. Поет довіку насущний і за­вжди злободенний.
Лінійку підготували студенти 231 групи Медведєва Катерина, Павлюк Тетяна, Сухіна Марина (класний керівник Сіденко В.М.). Затамувавши подих, всі присутні слухали декламування поезії «Русалка» у виконанні студентки 123 групи Гончарук Марії. Із «Заповітом» українського Пророка до сучасників звернулася студентка 123 групи Сьомик Марина.
Це прекрасно, що нині ми повертаємо собі національну самосвідомість під знаком Шев­ченка. Бо Шевченко був гуманістом та інтерна­ціоналістом й не мав ані краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів. Він хотів бачити Україну рівною з іншими народами у сім’ї світовій – сім’ї воль­ній, новій.