Парламентські слухання щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність

        DSC2354-300x20016 вересня 2015 року відбулися Парламентські слухання щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти. У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів. Серед учасників слухань була також директор нашого коледжу Маргарита Климович.  Під час комітетських слухань розглянули чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244а, 2244 а-1, 2244 а-2, 2244 а-3). Законопроект 2244а представив М.В. Стріха, заступник міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді: І. Г. Кириленка щодо законопроекту 2244а-1, І. М. Мриглода щодо законопроекту 2244а-2 та В. А. Чебанова щодо законопроекту 2244а-3. Під час слухань не ухвалювали рішення щодо того, який законопроект брати за основу, оскільки не було кворуму депутатів. Рішення ухвалюватимуть члени Комітету на засіданні Комітету. Характерними рисами вказаних законопроектів були питання –  грантів в науці, програма розвитку "Горизонт 2020", євроінтеграція української науки в світовий дослідницький простір, конкурентноспроможність українських інноваційних продуктів. 
У своєму виступі щодо законопроекту 2244а-1 І.Г. Кириленко зазначив, що на сьогоднішній день спостерігається значний відтік наукових кадрів з України та наголосив, що  повинно бути від 3% від ВВП  тоді наука може зрушитися з місця.  І. М. Мриглода під час доповіді щодо законопроекту 2244а-2 говорив про створення національної ради з питань науки і технологій, про спосіби виборів голови фонду досліджень, фінансування ради, та про участь іноземних вчених у наглядовій раді. В. А. Чебанов щодо законопроекту 2244а-3 зазначив,  що треба визначитися з механізмом створення національної ради, яка повинна розглядатися як майданчик,  де повинні зустрітися наука бізнес та молоді вчені для того щоб націоналізувати наукові відкриття і запровадити їх у всі сфери економіки. Також В. А. Чебанов наголосив, що необхідно вибрати один закон і швидко його доопрацьовувати для швидкого реформування наукової галузі.
        На думку Голови Комітету Лілії Гриневич, новий закон повинен бути сумісним з європейським науковим простором. Зокрема, відповідати принципам бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, а також активно сприяти обігу, передачі наукової інформації та  трансферту технологій. “Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І у нас є всі можливості зробити це.

         Також нове законодавство має відповідати рекомендаціям минулорічних Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”. Ще одним завданням є демонополізація науки.
“Важливо не виростити нового дракона, замінивши одну забюрократизовану монополізовану систему іншою”, – наголосила Лілія Гриневич.“Урядовий законопроект є найкращою основою для подальшої роботи”, – зазначила голова Комітету з питань науки та освіти. Водночас вона вказала на низку принципових моментів, на які урядовцям слід звернути увагу у своєму документі.
Зокрема, йдеться про розширення прав наукових закладів, поліпшення соціального статусу вчених, а також залучення молодих вчених до формування наукової політики.
Відео з Освітнього порталу “Педагогічна преса”

Комментарии закрыты