“Перемога! Радість з болем гострим…Днів атака, їх шалений біг…І страшний рахунок: Кожен шостий українець на війні поліг!” – саме такими словами розпочалась лінійка, присвячена річниці визволення України від нацистських окупантів.
Щоб по-справжньому любити свій рідний край, треба досконало знати його історію, пам’ятати всі сторінки життя своїх предків. А якщо врахувати те, що наша багатостраждальна прадавня українська земля особливо багата на визначні події, що відіграли вагому роль і у світовій історії, то виникає нагальна необхідність зберегти і донести ці глибинні спогади до свідомості якомога більшої кількості людей.
Учасники лінійки уособлювали у собі Україну, пам’ять, перемогу, з їх уст звучали слова:
Тож в дні не забуваймо вікові
здійнявши стяг, хто впав подовж дороги,
нам перемогу здобули живі;
у день осмути – свято Перемоги!
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих відомих та невідомих героїв, усіх, хто загинув за незалежність та свободу України від окупантів у ті грізні часи і сьогодні. Перед хвилиною мовчання прозвучали слова: “Жорстока війна забрала життя мільйони людей, принесла біду і горе в кожну сім’ю. І від кожного з нас залежить, щоб це залишилось у пам’яті майбутнього покоління. Без пам’яті немає майбутнього. Схилимося ж тим, хто дав нам священне право жити на землі. Більше 70-ти років ми не знали, що таке війна, але імперські амбіції, бажання поставити народи на коліна, внести смуту в мирне життя людей, спровокувало ситуацію, яка склалась в нашій державі. І хоч на сьогоднішній день ситуація на східних рубежах нашої держави в стані мирного врегулювання, миром це назвати ще важко. Бо, поки додому не повернеться останній солдат, – війна не закінчена. Хай втрати війни 2014-2015 років набагато менші, але навіть втрата одного життя в боротьбі за визволення – це вже трагедія усього народу.”
Як відомо, забуття може приводити до повторення. Про це кожен майбутній вчитель має пам’ятати передусім.
“Перемога! Радість з болем гострим…Днів атака, їх шалений біг…І страшний рахунок: Кожен шостий українець на війні поліг!” – саме такими словами розпочалась лінійка, присвячена річниці визволення України від нацистських окупантів.
чання присутні вшанували пам’ять загиблих відомих та невідомих героїв, усіх, хто загинув за незалежність та свободу України від окупантів у ті грізні часи і сьогодні. Перед хвилиною мовчання прозвучали слова: “Жорстока війна забрала життя мільйони людей, принесла біду і горе в кожну сім’ю. І від кожного з нас залежить, щоб це залишилось у пам’яті майбутнього покоління. Без пам’яті немає майбутнього. Схилимося ж тим, хто дав нам священне право жити на землі. Більше 70-ти років ми не знали, що таке війна, але імперські амбіції, бажання поставити народи на коліна, внести смуту в мирне життя людей, спровокувало ситуацію, яка склалась в нашій державі. І хоч на сьогоднішній день ситуація на східних рубежах нашої держави в стані мирного врегулювання, миром це назвати ще важко. Бо, поки додому не повернеться останній солдат, – війна не закінчена. Хай втрати війни 2014-2015 років набагато менші, але навіть втрата одного життя в боротьбі за визволення – це вже трагедія усього народу.”
