Захід-реквієм “Крутянці – перші кіборги”

29 січня студенство та викладачі коледжу вшанували пам’ять учасників Бою під Крутами 1918 року. Під час заходу учасників познайомили із одним із символів боротьби українців за свою незалежність у 20 столітті. Адже бій під Крутами відбувся одразу ж після проголошення незалежності 4 універсалом і став чи не найвідомішим епізодом першої війни УНР з російським окупантом.

Це був бій за майбутнє, який показав, що незалежність України можна зберегти лише завдяки наявності сильної армії.

За даними Український інститут національної пам’яті в бою під Крутами, який відбувся на залізничній ділянці Ніжин-Бахмач, взяли участь до 520 українських вояків та курсантів військових шкіл, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали — мали армію, бронепотяг та артилерію. http://bit.ly/38OsHYq

Та навіть попри це, українським військовим вдалося стримувати наступ ворога 6 годин. Лише потім, під тиском кількатисячної червоної гвардії, вони відступили. Але знищили залізничні колії, щоби перешкодити більшовицькому наступу на Київ. Завдяки цьому агресора було зупинено на чотири дні. Це зіграло вирішальну роль для українського політичного керівництва.

Збереження столиці в руках нашого уряду дозволило підписати Берестейський мирний договір, за яким УНР визнавалась як незалежна держава на міжнародній арені. А через деякий час і звільнити від більшовиків територію України.

Відтворити події бою під Крутами в деталях непросто. З того часу збереглося дуже мало свідчень чи фактів. Український інститут національної пам’яті дає такі дані про загиблих: українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб.

На сьогодні вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Кожна смерть — це трагедія. Всі захисники, які відстоювали незалежність українського народу від окупанта — герої. І ніхто не має права називати їх смерть “марною”. Це — наші добровольці, які розуміли, що за ними стоять сотні тисяч українців, які потребують захисту та не здалися. Завдяки їм бій під Крутами став не руйнівною поразкою УНР, а успішною оборонною операцією, завдяки якій, зокрема, сучасна Україна отримала шанс відбутися як незалежна держава.

Влучна промова Михайла Грушевського щодо подвигу під Крутами:

“От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров’ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!” http://bit.ly/311F5St

Пам’ятаймо про їх подвиг та шануймо приклад. Герої не вмирають!

Комментарии закрыты