Лекційна група працює на базі клубу “Феміда” вже не перший рік, систематично інформуючи студентів коледжу про найважливіші події у історії та сучасному житті країни. Тож 14 квітня, відповідно до загальноколеджного плану заходів відзначення у коледжі 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни, Дня пам’яті та примирення, який згідно Указу Президента України відзначатиметься 8 травня, всі студенти знову були охоплені її роботою.
75 років вже минуло із часу другої акції НКВС СРСР щодо депортації з території Західної України та Західної Білорусії сімей осіб, заарештованих НКВС СРСР, а також сімей військовослужбовців, ув’язнених у таборах військовополонених. Саме з цієї теми студенти 2-х курсів, члени клубу “Феміда” познайомили студентів коледжу зі страшними реаліями, в яких опинились тисячі сімей з різних куточків СРСР. У ХХ столітті російська політика з винищення української нації провадилася роками. Людей вивозили, вистрілювали, виморювали голодом, катували, ув’язнювали. Насамперед тих, хто чинив опір радянському режиму. Органи НКВД не йшли на компроміс, не чинили правосуддя — відразу знищували, без суду і слідства. Тих, хто допомагав повстанцям, на довгі роки ховали у підземелля, інших вивозили за межі України. «10 лютого 1940 року розпочалася депортація людей із західної України на далекий схід, — розповідає історик, член правління історико-просвітницького товариства “Меморіал” Василь Тимків. — До 1941 року виселено 400 тисяч українців. Таких хвиль масових депортацій було декілька. Друга хвиля розпочалась у 1944 році, після війни. Вона не припинялася до кінця 40-х років. Останні виселення відбувалися у 1950–1951 роках». Під виселення потрапляли ті села, в яких люди активно допомагали національно-визвольному рухові в Україні. Але непокаране зло має здатність відновлюватися й активно діяти, зауважує історик. Як приклад Василь Тимків наводить кримських татар, яких виселили з півострова у 1944 році. Нині ж, у ХХI столітті, історія повторилася і мешканці півострова знову змушені покинути Крим через анексію території російськими окупантами. «Аґресивна політика Москви активно продовжується і сьогодні, а російська влада знову використовує ті ж інструменти, які застосовували їхні попередники 70 років тому», — наголошує науковець.
Тож ми усі, а особливо майбутні вчителі та вихователі, повинні пам’ятати ті страшні сторінки історії, яка вже ніколи не повинна повторитися!