О.О. Потебня – мовознавець, філософ, громадський діяч.

«Єдина ознака, за якою пізнаємо народ, до того ж ознака незамінна й остаточна — єдність мови. Національна свідомість є великим історичним двигуном, тому що вона — це той зв’язковий, що відтворює єдність даного народу. І тому визнання національної приналежності стає стимулом єднання в середині даної народності» (О.О. Потебня) 

у17 вересня у коледжі відбулися філософські читання , присвячені ювілею Олександра Опанасовича Потебні — великого українського вченого-енциклопедиста: мовознавця, філософа, психолога, фольклориста, етнолога, літературознавця, педагога, професора Харківського університету, члена-кореспондента Петербурзької Академії наук та члена Чеського Королівського товариства наук у Празі.

О. Потебня —DSC_0864 основоположник психологічного напрямку в слов’янському мовознавстві й творець лінгвістичної поетики; автор праць із загального мовознавства, семантики, етимології, діалектології, граматики, фонетики, наголосу, етнології, фольклору, теорії словесності, про походження мови та про зв’язок мови й мислення. Завдяки науковому подвижництву О. Потебні українська філологія стала особливо значущою в слов’янському світі й вийшла на загальносвітовий рівень. О. Потебня досягнув видатних успіхів у дослідженні народної поетичної творчості, народних вірувань і звичаїв, а новими теоретичними підходами до вивчення явищ мислення, мови, культури випередив свій час. Як громадський діяч О. Потебня став одним із засновників Харківської громади й Харківського історико-філологічного товариства, головою якого був з 1877 по 1890 р.

Олександр Потебня сформувався як людина в родовій традиції, а всі його наукові досягнення стали результатом глибокого вивчення реліктів культурної традиції рідного народу.Саме в традиційній основі народної культури — джерело непроминущої цінності й вселюдського значення наукових осягнень “велетня думки і слова”, як назвав О. Потебню М. Сумцов.

Усі ці аспекти діяльності видатного вченого висвітлили у своїх доповідях студенти коледжу. Глядачі активно відповідали на запитання, а підсумки  читань були підведені за допомогою інтерактивних форм роботи,  а саме  “Продовж речення”, “Підбери прикметник”, “Знайди асоціацію”.

Comments are closed.