Христина Данилівна Алчевська – російський і український педагог, просвітитель та перекладач, відома своєю невтомною діяльністю на користь народної освіти. Засновниця Харківської жіночої недільної школи, досвід роботи якої представила у педагогічних працях: «История открытия школы в с. Алексеевке Михайловской волости», «Сельские очерки», «Погода из жизни воскресной школы», «Передуманное и пережитое». Ініціатор видання «Хроніки недільних шкіл», яку друкував журнал «Русская школа» з 1897 по 1907 рік Алчевська Х. Д. приділяла велику увагу позакласному читанню, розробила методику вивчення читацьких інтересів. При школі створила бібліотеку й спеціальні правила користування нею. Христиною Данилівною була написана «Книга дорослих» – посібник для читання, складений із урахуванням специфіки навчання дорослих, а також тритомний критичний покажчик книг для народного і дитячого читання «Что читать народу?», в якому пропагувалися твори не лише російських, а й українських авторів.
Бібліотека коледжу представила на розгляд викладачів та студентів ностоп презентацію «Христина Данилівна Алчевська – український педагог, організатор народної освіти».
Христина Данилівна Алчевська – російський і український педагог, просвітитель та перекладач, відома своєю невтомною діяльністю на користь народної освіти. Засновниця Харківської жіночої недільної школи, досвід роботи якої представила у педагогічних працях: «История открытия школы в с. Алексеевке Михайловской волости», «Сельские очерки», «Погода из жизни воскресной школы», «Передуманное и пережитое». Ініціатор видання «Хроніки недільних шкіл», яку друкував журнал «Русская школа» з 1897 по 1907 рік Алчевська Х. Д. приділяла велику увагу позакласному читанню, розробила методику вивчення читацьких інтересів. При школі створила бібліотеку й спеціальні правила користування нею. Христиною Данилівною була написана «Книга дорослих» – посібник для читання, складений із урахуванням специфіки навчання дорослих, а також тритомний критичний покажчик книг для народного і дитячого читання «Что читать народу?», в якому пропагувалися твори не лише російських, а й українських авторів.
