У цей святковий, щедро напоєний теплом осінній день до коледжу завітали не тільки ветерани педагогічної праці, а й мешканці міста Берислава поважного віку, бо на захід, що проводився студентами на прохання громадської організації “Діти війни” та Територіального центру соціального обслуговування, запрошувалися усі бажаючі. Студенти з натхненням готували це свято, бо хотіли віддати свою шану і повагу людям, за спиною у яких великий віковий і життєвий шлях. Адже першого жовтня весь світ відзначає Міжнародний день ветерана, а Україна – День людей похилого віку.
Гостям продемострували виставки виробів декоративно-ужиткового мистецтва, образотворчого мистецтва та майстер-клас з виготовлення ляльки – мотанки.
Всі бажаючі могли зайти до музею та послухати лекцію з історії коледжу про наших ветеранів педагогічної праці “Ви – наша гордість і слова”. На присутніх чекав великий святковий концерт, після якого у всіх навчальних групах пройшли класні години у інтерактивній формі за участю наших гостей. Девізом концерту стали слова директора коледжу Маргарити Климович: “Любов від віку не залежить, вона природний стан душі”. Вразили глядачів різножанрові таланти ветерана педагогічної праці Маринко Віри Євстахіївни: вірші та гуморески, акапельна пісня у її виконанні були неперевершеними та зворушливими! Привітали
присутніх і посадові особи – начальник територіального центру Людмила Бібік, начальник Пенсійного фонду України у Бериславському районі Ірина Литовченко, в.о. начальника управління соціального захисту БРДА Юлія Шпитальна. А промова Кравцової Лілії Василівни – голови районної організації “Діти війни” – викликала неабиякий інтерес у гостей та студентів!
Саме у цей день ми віддаєммо шану тому поколінню, яке пережило криваве пекло Другої світової війни ще зовсім малими дітьми, яке відбудувало зруйноване і допомагає нам творити майбутнє. Долі всіх присутніх багато у чому схожі одна на одну. Про кожного можна писати романи і повісті. І буде то бентежна розповідь про стійкість, мужність, працелюбність, відданість громадському обов’язку. Все, що оточує нас – міста і села, заводи, безкраї лани – є результатом їх невтомної праці. В усьому, до чого торкнулися їх руки, залишилася частка душі. Та і власним життям ми теж завдячуємо їм.
Тож сьогодні, коли всі ми і вся Україна вшановують людей похилого віку – свою гордість і славу – ми з радістю привітали у коледжі наших дорогих ветеранів – Скворцову Л.Г., Артемову А.О., Кравцову Л.В., Кирпача Г.І., Кечко О.В., Кузнєцову М.С., Шевлюгу Т.О., Тищенко Є.О., Гриву М.Т., Чепурну Р.М., Лактіонова В.О., Маринко В.Є., Кудрю Л.П., Легенка В.С., Коновалову Л.В., Бодько Л.Д., Білоус Н.В., Гайдай Г.М. Щастя вам та здоров’я на довгі роки!
У цей святковий, щедро напоєний теплом осінній день до коледжу завітали не тільки ветерани педагогічної праці, а й мешканці міста Берислава поважного віку, бо на захід, що проводився студентами на прохання громадської організації “Діти війни” та Територіального центру соціального обслуговування, запрошувалися усі бажаючі. Студенти з натхненням готували це свято, бо хотіли віддати свою шану і повагу людям, за спиною у яких великий віковий і життєвий шлях. Адже першого жовтня весь світ 
Всі бажаючі могли зайти до музею та послухати лекцію з історії коледжу про наших ветеранів педагогічної праці “Ви – наша гордість і слова”. На присутніх чекав великий святковий концерт, після якого у всіх навчальних групах пройшли класні години у інтерактивній формі за участю наших гостей. Девізом концерту стали слова директора коледжу Маргарити Климович: “Любов від віку не залежить, вона природний стан душі”. Вразили глядачів різножанрові таланти ветерана педагогічної праці Маринко Віри Євстахіївни: вірші та гуморески, акапельна пісня у її виконанні були неперевершеними та зворушливими! Привітали
Саме у цей день ми віддаєммо шану тому поколінню, яке пережило криваве пекло Другої світової війни ще зовсім малими дітьми, яке відбудувало зруйноване і допомагає нам творити майбутнє. Долі всіх присутніх багато у чому схожі одна на одну. Про кожного можна писати романи і повісті. І буде то бентежна розповідь про стійкість, мужність, працелюбність, відданість громадському обов’язку. Все, що оточує нас – міста і села, заводи, безкраї лани – є результатом їх невтомної праці. В усьому, до чого торкнулися їх руки, залишилася частка душі. Та і власним життям ми теж завдячуємо їм.
