2014 рік видався особливо багатим на ювілейні дати, пов’язані з іменами тих, хто творив українську культуру, українську літературу – 150 років від дня народження М.Коцюбинського, 120-та річниця від дня народження О.П. Довженка, 245 р. від дня народження І.П.Котляревського, 150 р. від дня народження П.А.Грабовського, 85 р. від дня народження Д.В.Павличка…
Це далеко не повний перелік видатних українських діячів, яких вшанували на державному рівні.
13 листопада відзначали 125 років від дня народження Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) – одного з когорти геніальних українських письменників, відданого сина своєї батьківщини, що не зрадив її, до останнього подиху залишався щирим українцем і справжнім народним улюбленцем.
З цієї нагоди 20 листопада у актовій залі коледжу відбувся літературний вечір «Вишневі усмішки». Інтегрований позакласний захід підготували студенти 131 групи (класний керівник Шабанова Т.В.) та студенти 231 групи (класний керівник Сіденко В.М.) разом з викладачами музики Манюк Г.М., дуетом у складі Корчагіна І.В. та Ріжко А.А. Звучали жартівливі пісні, які підхоплював зал, супроводжуючи оплесками.
На початку заходу студенти переглянули відеофрагменти фільмів «Портрет», «Невідоме з історії», які розкрили таємниці феномену Остапа Вишні. Усі прсутні поринули у світ мисливських історій, із захопленням слухаючи найкумедніші уривки з усмішок гумориста. Акторською майстернісю порадували виступи студентів під час інсценізації творів «Вовк» та «Заєць». Сміявся зал під час виконання гуморесок «Як варити і їсти суп з дикої качки», «Зенітка».
Після перегляду презентації про письменника дізналися, що у Кринках (на Херсонщині) є музей – садиба Остапа Вишні, що з рідним краєм також пов’язане ім’я О.П.Довженка.
Сила слова гумориста безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Тому нікого не лишило байдужим: присутні із захопленням продовжували прислів’я про сміх
( інтерактивна технологія «Незакінчене речення»), давали відповіді на запитання
( інтерактивні технології «Мікрофон», «Мозковий штурм»).
Насамкінець групи виконали пісню «Усмішка» та провели рефлексію: на паперових устах, що символізували усмішку (винагороду за працю, яку хотів бачити на обличчях Остап Вишня), написали відповіді на запитання, поставлені на початку вечора, ««Для чого нам потрібне почуття гумору?» і «Що варто пам’ятати жартуючи?». Таким чином, об’єднавшись у творчі групи , студенти створили правила майстерності використання гумору.